Києво-Печерська лавра — один з найдавніших монастирських комплексів України. Заснована у 1051 році ченцем Антонієм у печерах поблизу Києва. У подальшому стала одним з головних осередків православ’я у Східній Європі. З XI ст. лавра виконувала релігійну, культурну та освітню функції, відіграючи важливу роль у розвитку літописання, іконопису та книжкової справи.
Упродовж століть лавра розросталася та перебудовувалася. У XVII–XVIII ст. на її території зведено численні кам’яні храми та господарські споруди у стилі українського бароко. У 1926 році монастир перетворено на історико-культурний заповідник. У 1990 році Києво-Печерську лавру включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Схема Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”
Мапа відображає територію Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Комплекс включає понад 90 об’єктів культурної спадщини, серед яких архітектурні пам’ятки XI–XIX ст., музейні установи, підземні печери та адміністративні будівлі.
На мапі позначено:
- Основні споруди Верхньої та Нижньої лаври
- Входи та виходи з території
- Екскурсійні бюро, оглядові майданчики, туалети та укриття
- Пішохідні маршрути до Ближніх і Дальніх печер
- Сад митрополита, місце поточного розташування
Окремо виділені:
- Велика лаврська дзвіниця (№9)
- Успенський собор (№10)
- Національний музей українського народного декоративного мистецтва (№4)
- Музей мікромініатюр (№6)
- Церкви, келії, друкарня, майстерні, житлові будівлі, печери
Мапа подається у форматі схема-перспективи з позначенням об’єктів за номерами. У нижній частині розміщено перелік назв з коротким описом і роками побудови. Передбачено QR-коди з посиланням на офіційний сайт, соціальні мережі та онлайн-гіди.
Контактні дані адміністрації та служби екскурсій наведено праворуч.
Джерело: kplavra.kyiv.ua