Харків поділяється на дев’ять адміністративних районів: Шевченківський, Київський, Салтівський, Немишлянський, Індустріальний, Слобідський, Основ’янський, Новобаварський і Холодногірський. Разом вони займають близько 350 км². Райони дуже різні: історичний центр і університетські квартали, великі спальні масиви, промислові території, приватна забудова та колишні приміські поселення, які поступово стали частиною міста.
Важливий нюанс щодо населення: нижче наведені дані станом на 1 січня 2022 року. Це остання повна й зіставна статистика за всіма районами. Після початку повномасштабної війни населення Харкова суттєво перерозподілилося, тому ці цифри слід сприймати як довоєнну основу, а не як актуальну кількість мешканців.
Шевченківський район
Площа: 45,11 км²
Населення: близько 244,5 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Шевченківський район охоплює значну частину центрального та північно-західного Харкова. До нього належать площа Свободи, Держпром, сад імені Тараса Шевченка, Центральний парк, Харківський зоопарк, Саржин Яр, Павлове Поле, Олексіївка та частина лісопарку. Тут зосереджена велика кількість університетів, наукових установ, культурних пам’яток і міських зелених зон.
Район утворили 1932 року. До 2016 року він називався Дзержинським — на честь радянського діяча Фелікса Дзержинського. 2 лютого 2016 року район перейменували на Шевченківський. Сучасна назва пов’язана з Тарасом Шевченком і розташованими в районі садом та пам’ятником поетові.
Київський район
Площа: 51,67 км²
Населення: близько 182,9 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Київський район займає північно-східну частину Харкова та частину історичного центру. До нього входять Журавлівка, Шишківка, П’ятихатки, селище Жуковського, Тюрінка та частина Салтівки. На території району розташовані старі міські квартали, університети, наукові установи, парки, ділянки вздовж річки Харків і Журавлівського водосховища.
У межах декомунізації 2016 року район не перейменовували. Однак радянську назву він мав раніше: у 1936 році район назвали Кагановичським, а 21 жовтня 1957 року перейменували на Київський.
Салтівський район
Площа: 31,61 км²
Населення: близько 288,1 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року. Це був найбільший район Харкова за кількістю населення.
Салтівський район охоплює основну частину Салтівського житлового масиву — одного з найбільших масивів багатоповерхової забудови в Україні. Район сформований переважно щільними житловими кварталами з розвиненою мережею громадського транспорту, торговельних центрів, ринків, лікарень і навчальних закладів.
Район утворили 1937 року під назвою Сталінський. У 1961 році його перейменували на Московський. Після початку повномасштабного російського вторгнення назва стала особливо недоречною, і 11 травня 2022 року Харківська міська рада перейменувала Московський район на Салтівський — за назвою історичної місцевості та житлового масиву. Це перейменування належить уже не стільки до декомунізації, скільки до дерусифікації та деколонізації міського простору.
Немишлянський район
Площа: 31,07 км²
Населення: близько 138,1 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Немишлянський район розташований у східній і південно-східній частинах Харкова. До нього входять території вздовж річки Немишлі, частина житлового масиву Нові Будинки та кілька районів приватної забудови. Поруч із житловими кварталами розташовані великі промислові підприємства, науково-дослідні інститути та інженерні виробництва.
Район утворили 12 квітня 1973 року з частин Московського, Орджонікідзевського та Комінтернівського районів. Спочатку він називався Фрунзенським — на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе. 17 травня 2016 року район перейменували на Немишлянський. Назва походить від річки Немишлі та історичної місцевості біля неї.
Індустріальний район
Площа: 45,27 км²
Населення: близько 154,4 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Індустріальний район займає східну околицю Харкова. До нього належать житловий масив ХТЗ, Рогань, Східний та прилеглі промислові території. Район формувався навколо Харківського тракторного заводу та інших великих підприємств, тому промисловість від самого початку визначала його планування, забудову й характер.
До 2016 року район називався Орджонікідзевським — на честь радянського партійного діяча Григорія Орджонікідзе. 2 лютого 2016 року його перейменували на Індустріальний. Нова назва безпосередньо відображає роль промисловості в історії та розвитку цієї частини Харкова.
Слобідський район
Площа: 28,15 км²
Населення: близько 140,1 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Слобідський район розташований на південний схід від центру. Він охоплює частину Нових Будинків, території навколо проспекту Аерокосмічного та проспекту Героїв Харкова. Серед відомих об’єктів району — стадіон і спортивний комплекс «Металіст», Кінний ринок, промислові підприємства та великі житлові квартали другої половини XX століття.
Район утворили 8 березня 1940 року під назвою Комінтернівський — на честь Комуністичного інтернаціоналу. 17 травня 2016 року його перейменували на Слобідський. Сучасна назва відсилає до історичного регіону Слобожанщини, центром якого є Харків.
Основ’янський район
Площа: 45,75 км²
Населення: близько 91,1 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Основ’янський район охоплює південну частину Харкова та частину його старої забудови. До району належать Поділ, Левада, Москалівка, Жихор, Основа й інші історичні місцевості. Тут поєднуються старі міські квартали, приватний сектор, промислові зони, залізнична інфраструктура та території вздовж річок Харків і Лопань.
Це одна з найдавніше заселених частин сучасного Харкова. До 2016 року район називався Червонозаводським — назва мала виразне радянське ідеологічне походження. 17 травня 2016 року його перейменували на Основ’янський, повернувши назву, пов’язану з історичною місцевістю Основа.
Новобаварський район
Площа: 35,99 км²
Населення: близько 101,3 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року.
Новобаварський район займає південно-західну частину Харкова. До нього належать Нова Баварія, Новожанове, Рубанівка, Новоселівка, Гончарівка, Липовий Гай та інші місцевості. Значну частину району становить приватна малоповерхова забудова, перемішана з промисловими підприємствами, залізничними коліями та окремими багатоповерховими кварталами.
До 2016 року район називався Жовтневим — на честь Жовтневого перевороту 1917 року. 17 травня 2016 року його перейменували на Новобаварський. Сучасна назва походить від історичної місцевості Нова Баварія, розвиток якої був пов’язаний із пивоварним виробництвом і залізницею.
Холодногірський район
Площа: 35,40 км²
Населення: близько 80,6 тисячі осіб станом на 1 січня 2022 року. Це був найменш населений район Харкова.
Холодногірський район розташований у західній і північно-західній частинах міста. До нього входять Холодна Гора, Залютине, Іванівка, Залопань та прилеглі місцевості. Район виконує важливу транспортну функцію: тут розташовані станція Харків-Пасажирський, Південний вокзал, сортувальна залізнична станція, Центральний ринок і кілька станцій метро.
Район існує з 1919 року. До 2016 року він називався Ленінським. 2 лютого 2016 року район перейменували на Холодногірський — за назвою історичної місцевості Холодна Гора, навколо якої сформувалася значна частина його забудови.
Як змінювалися назви районів Харкова
Основна хвиля перейменувань відбулася у 2016 році. 2 лютого Дзержинський район став Шевченківським, Ленінський — Холодногірським, а Орджонікідзевський — Індустріальним.
17 травня 2016 року перейменували ще чотири райони: Жовтневий став Новобаварським, Комінтернівський — Слобідським, Фрунзенський — Немишлянським, а Червонозаводський — Основ’янським.
Остання зміна відбулася вже під час повномасштабної війни: 11 травня 2022 року Московський район перейменували на Салтівський. Таким чином, із дев’яти сучасних районів Харкова вісім у різні періоди позбулися радянських або російсько-імперських назв. Київський район під час останніх хвиль декомунізації та дерусифікації назву не змінював.
Дев’ять різних частин одного міста
Адміністративний поділ Харкова добре показує, як розвивалося місто. Шевченківський і Київський райони концентрують значну частину історичного центру, університетів і культурних установ. Салтівський сформувався як великий житловий масив, Індустріальний — навколо промислових підприємств, а Холодногірський став одним із головних залізничних і транспортних вузлів міста.
Основ’янський і Новобаварський райони зберігають великі території старої та приватної забудови. Слобідський і Немишлянський поєднують житлові квартали з промисловими зонами. Разом вони утворюють місто, де історичні слободи, робітничі поселення, радянські мікрорайони та сучасні житлові масиви існують буквально поруч.
Адміністративні райони Харкова: карта
Завантажити карту адміністративних районів Харкова в високій роздільній здатності
Джерела: